оправлятися

-я́юся, -я́єшся, недок., опра́витися, -влюся, -вишся; мн. опра́вляться; док.

1) Поправляти на собі одяг, зачіску і т. ін.; приводити себе в порядок.

2) Досягати попереднього чи близького до попереднього стану після якого-небудь стихійного лиха, поразки і т. ін. || Відновлювати свої сили після хвороби і т. ін.; поправлятися. || Приборкувати свої почуття; оволодівати собою.

3) евф. Справляти природну потребу.

4) заст., рідко. Виправдовуватися (у 1 знач.).